Губернатор Миколаєва і Севастополя Олексій Самуїлович Грейг, адмірал, флотоводець, кораблебудівник (1775 – 1845)

image_pdfimage_print

Олексій Самуїлович Грейг

Олексій Самуїлович Грейг народився 1775 року у місті Кронштадт у родині воєнного моряка – головного командира Кронштадтського порту віце-адмірала Самуїла Карловича Грейга. Почавши морську службу з 10 років на кораблі свого батька, він пройшов потім сувору морську школу. 11 років, з невеликими перервами, Олексій Грейг прослужив в Англійському флоті, куди був направлений на стажування. Ходив до Індії і Китаю, брав участь у боях з французькими і голландськими кораблями.

1798 року Олексія Грейга призначено командиром корабля «Ретвізан», на якому, у складі Англійського флоту, брав участь у висадці десанту та узятті голландської фортеці Гельдер. 1804 року, в чині капітан-командира на чолі загону судів, Грейг прийшов у Середземне море, висадив десант в місті Неаполі. 1805 року у складі ескадри, яку очолював адмірал Д. Сенявін, отримавши чин контр-адмірала, Грейг брав участь практично у всіх бойових діях російського флоту в період Адріатичної експедиції 1805 – 1807 років і Другої Архіпелазької експедиції 1807 року. В період російсько-турецької війни брав участь у блокаді Дарданелл, особисто командував десантом при взятті островів Тенедос і Лемнос, брав участь в Дарданелльській і Афонській битвах.

Морська баталія. X)X ст.

Протягом 1809 – 1812 років, у зв’язку з примиренням з Наполеоном і погіршенням відносин Росії з Англією, Грейга направили до Москви, де він провів чотири роки, аж до Наполеонівської навали. 1813 року, з початком закордонного походу російської армії, досвідчений моряк був призначений командиром флотилії суден, що здійснювали морську блокаду Гданська. За свої успішні дії удостоєний чину віце-адмірала.

Формально не маючи спеціальної освіти, Олексій Грейг досяг великих висот у багатьох галузях, завдяки надзвичайним здібностям, глибокому, проникливому, аналітичному розуму, високій особистій дисципліні. Де б Грейг не працював, якої би сфери не торкався, усюди він впровадив що-небудь нове, більш досконале, передове. Самоосвіта дозволила Олексію Самуїловичу здобути глибокі знання в питаннях математики і фізики, кораблеводіння і мореплавання, історії й економіки. Його інтереси охоплювали медицину, юриспруденцію, астрономію. О.С.Грейг сам проводив астрономічні спостереження. Став членом копенгагенського астрономічного товариства. Олексій Самуїлович вільно володів чотирма мовами, захоплювався музикою і малюванням.

2 березня 1816 року Олексія Самуїловича Грейга призначили головним командиром Чорноморського флоту і портів і військовим губернатором Миколаєва і Севастополя. Його вибір на цю посаду не був випадковим. Грейг був добре відомий не тільки на флоті, але й особисто імператору ОлександруІ, який високо цінував цього хороброго, обізнаного і досвідченого моряка. Він оселився в Миколаєві і пробув на цій посаді майже 18 років.

Адмірал Олексій Самуилович Грейг, шотландець та лютеранин за походженням – був справжнім християнином і патріотом Росії. Знаючи, що Корсунь була місцем прийняття хрещення святого рівноапостольного Великого князя Володимира, і звідси почалося поширення християнства на Русі, саме адмірал першим подав ідею увічнення цієї події. Це була не порожня ідея – за ініціативою Севастопольського та Миколаївського губернатора в Херсонесі в 1827 році були проведені археологічні розкопки під керівництвом К. Крузе, які виявили руїни трьох древніх християнських базилік, і серед них – залишки хрестоподібної церкви в центрі головної площі старовинного міста, що дозволило Грейгу подати відповідне прохання Государеві.  Згодом,  тут була заснована Свято-Володимирська обитель й побудовано Свято-Володимирський собор.

Свято-Володимирський собор на Херсонесі

Олексій Самуїлович багато зробив для поліпшення суднобудування в Миколаєві і підвищення боєздатності Чорноморського флоту. В Адміралтействі ввів механізацію робіт, парові машини, застосував використання донецького кам’яного вугілля. Розширив Миколаївське Адміралтейство спорудою нових стапельних місць. Ввів нові, більш досконалі конструкції суден, застосував науковий метод проектування суден («параболічний метод»), за яким у Миколаєві побудовано 54 судна. Він уперше на Чорному морі, в Миколаєві, побудував пароплави, у тому числі і перший в Росії військовий пароплав, спроектував і побудував перший 120-гарматний корабель «Варшава», нові 3-гарматні канонерські човни; за розпорядженням О. Грейга спроектовані і побудовані перші могутні 60-гарматні фрегати. Всього за період 1816 – 1833 років було споруджено 114 великих і малих воєнних суден.

Під керівництвом О. С. Грейга енергійно розвивалася практична гідрографія на Чорному морі, встановлювалися перші маяки і навігаційні знаки, заглиблювалися фарватери, створювалися перші описи і карти берегів. О. С. Грейг поліпшив морську систему сигналізації і зв’язку, розробив новий нічний сигнальний апарат, винайшов новий оптичний телеграф і встановив першу на Чорному морі лінію оптичного зв’язку Миколаїв-Севастополь і Миколаїв-Ізмаїл.

Значний внесок зроблений О.С.Грейгом також в економіку суднобудування. Заснувавши господарську діяльність Чорноморського флоту на суворих економічних розрахунках, він зумів заощадити країні мільйони рублів. Служивши більше сімнадцяти років головним командиром Чорноморського флоту, О.С.Грейг був ініціатором наукового підходу до керівництва флотом: він реорганізував структуру і управління флотом, вперше в Росії створив морський штаб, спростив документацію, ввів стандартні бланки звітності.

Як губернатор Миколаєва Олексій Самуїлович Грейг багато зробив для його розвитку. З отриманої економії по флоту адмірал виділяв частину грошей на розвиток міста.

У Миколаєві виникає перший міський банк, побудований перший водопровід, упорядкований базар, торговельні ряди. При ньому була збудована перша міська пристань і розпочалась морська торгівля, створено кредитне товариство.

Олексій Самуїлович Грейг дбав про красу та упорядкування міста. Він залучив до проектування та будівництва морських та громадських будівель кращих архітекторів Миколаївського Адміралтейства. Вперше ввів посаду міського архітектора та призначив на неї Л.Опацького. На місці колишнього звалища над Військовою гаванню з’явився морський бульвар, який і зараз прикрашає місто. Були зроблені тротуари і обсаджені з обох боків тополями і акаціями. Почалися роботи щодо освітлення міста, тротуари та гасові ліхтарі з’явилися на двох головних вулицях – Адміральській та Соборній. Вся вулиця Адміральська і Інгульський спуск були вимощені булижником. За його розпорядженням, південно-західний схил Спаського кургану озеленили. Піклувався О.С.Грейг і про фруктові сади при адміралтейському будинку.

Місто прикрашалося новими будівлями. З’явилася будівля Артилерійського училища, де надалі помістили Штурманське училище, Флотські казарми, які розмістилися біля головних воріт Адміралтейства. Строгий класичний стиль мав побудований 1828 року Морський острог з лазаретом і церквою. 1824 року зведено Будинок флагманів і командирів (нинішній Будинок офіцерів флоту). Піклуючись про освіту, він відкрив училища для дочок нижніх чинів та повітове училище для хлопчиків. Для лікування хворих та малозабезпечених адмірал заснував багадельню та лікарню (в будівлі багадільні зараз знаходиться Історичний факультет МНУ ім. В. Сухомлинського). Збудовано дім на березі Інгулу для порятунку утопаючих.

1820 року Олексій Самуїлович поставив питання про необхідність будівництва в місті Миколаєві Морської астрономічної обсерваторії. Вона розпочала свою роботу 1827 року. За наукову роботу у галузі астрономії і керівництво будівництвом обсерваторії в місті Миколаєві 1822 року О.С.Грейга обрали почесним членом Петербурзької Академії Наук.

Незважаючи на всі мирські справи, О.С.Грейг брав участь і в бойових діях. Протягом 1817 – 1827 років О. С. Грейг щорічно особисто командував ескадрами і крейсував з ними в Чорному морі. За успішне командування Чорноморським флотом у перший же рік О. С. Грейга нагородили орденом Св. Олександра Невського, а 1827 року – орденом Св. Володимира 1-го ступеня.

Напередодні нової війни з Туреччиною Олексій Самуїлович прискорив будування суден, терміново підготував флот до бойових дій. У російсько-турецькій війні 1828 – 1829 років він став першим російським адміралом, який здійснив тісну стратегічну взаємодію армії і флоту, успішно діяв на комунікаціях і в прибережній зоні, беручи штурмом Турецькі прибережні фортеці.

За облогу і підкорення Варни О.С.Грейга нагородили орденом Св. Георгія Побідоносця 2-ступеня. За умілі дії у війні флотоводець одержав чин адмірала.

1833 року О.С.Грейг був призначений членом Державної ради та переїхав до Петербурга. Мешканці Миколаєва з вдячністю ставилися до адмірала. У день від’їзду армірала з Миколаєва громадськість міста організувала в Думі на його честь прощальний обід, на якому високо оцінила його діяльність як військового губернатора. Грейг подарував місту свій портрет і звернувся з прощальним листом до городян міста. Дорослі і діти вийшли проводжати адмірала. Незабаром міська Дума, враховуючи побажання городян, вписала Грейга «навіки» городянином міста.

У Петербурзі О.С.Грейг проявив себе як активний державний та громадський діяч, очолив ряд комісій у Державній раді. Він став засновником Пулковської обсерваторії під Петербургом, очолив «Вільне економічне товариство» і комісію з питань кораблебудування. 1843 року О.С.Грейга удостоїли орденом Св. Андрія Первозванного.

Останні роки свого життя адмврал Грейг провів у власному маєтку під Оранієнбаумом.  18 січня 1845 року О.С.Грейг помер. Поховано його на Смоленському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

Пам’ятник адміралу О.С.Грейгу у Миколаїві. Початок XIXст.

1873 року в Миколаєві було споруджено пам’ятник адміралу О.С.Грейгу відомими скульпторами М.О.Мікешиним та О.М.Опєкушиним. На жаль, цей монумент не зберігся – в часи радянської влади (у 1922 році) пам’ятник царському офіцерові  було зруйновано. Але пам’ять про справжнього патріота та воїна продовжує жити в серцях миколаївців, севастопольців, всього нашого народу. На честь адмірала Грейга названо населений пункт поблизу Миколаєва – Грейгово. Також на честь адмірала російські мореплавці назвали мис Грейга у Бристольскій затоці Берінгового моря і острів Грейга у Тихому океані, в архіпелазі Росіян.

Література

Грейг Алексей Самуилович // БСЭ. – 2-е изд. – Т. 12. – М., 1951.– С.490.
Грейг Алексей Самуилович // БСЭ. – 3-е изд. – Т. 7. – М., 1972.– С.275.
Грейг Алексей Самуилович // Энцикл. словарь Брокгауз и Ефрон. – Томъ ІХ А. – СПб., 1893.– С. 606.
Грейг Алексей Самуилович// Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 109 – 110.
Відомі особистості Миколаєва та Миколаївщини: Олексій Самуїлович Грейг // Реферати без проблем. Миколаїв та Миколаївська область: метод. посібник для учнів серед. шкіл/ упоряд. Г. Гінкул; О.Ільницька, М. Аулова. – Миколаїв, 2006. – С. 40 – 41.
Крючков, Ю. С. Адмирал, академик, гражданин. Благодарные ли мы, потомки? / Ю. С. Крючков // Крючков, Ю. С. Очерки истории Николаева: хрестоматия в помощь учащимся при изучении курса краеведения. – Николаев, 2002. – С. 11 – 23.
Крючков, Ю. С. Алексей Самуилович Грейг. 1775 – 1845 / Ю.С.Крючков. – М., 1984. – 104 с.
Крючков, Ю. С. Алексей Самуилович Грейг и его время: адмирал, личность, человек / Ю. С. Крючков. – Николаев, 2008. – 480 с.
Крючков, Ю. С. Архитектура малых форм: [памятник адмиралу А.С.Грейгу на Соборной площади] / Ю. С. Крючков // Крючков, Ю. С. Архитектура Старого Николаева. – Николаев, 2008.– С. 133.
Крючков, Ю. С. Между войнами: [Алексей Самуилович Грейг. Николаев во времена Грейга] / Ю. С. Крючков // Крючков, Ю. С. История Николаева: от основания до наших дней. – Николаев, 2006. – С. 61 – 77.
Крючков, Ю. С. Кто вы, княжна Тараканова?: историческая повесть / Ю.С. Крючков. – Николаев, 2006. – 120 с.
Крючков, Ю. С. Очерки истории Николаева: в 8 книгах: книга 2 / Ю.С.Крючков. – Николаев, 2004. – 118 с.
Крючков, Ю. С. Очерки истории Николаева: в 8 книгах: книга 3 / Ю.С.Крючков. – Николаев, 2006. – 136 с.
Крючков, Ю. С. Самуил Карлович Грейг. 1735 – 1788 / Ю.С.Крючков.– Николаев, 2008. – 94 с.
Крючков, Ю. С. Топонимы: [Грейгово] / Ю. С. Крючков // Крючков,Ю.С. Старый Николаев: топонимический словарь-справочник. – Николаев, 2008. – С. 36.
Крючков, Ю. С. Топонимы: [Грейгово] / Ю. С. Крючков // Крючков,Ю.С. Старый Николаев и окрестности: топонимический словарь-справочник. – Николаев, 1991. – С. 29.
Крючков, Ю. С. Храм Весты: [рассказ о драматической жизни адмирала А. С. Грейга и его жены Юлии] / Ю. С. Крючков // Крючков,Ю.С. На грани веков: исторические повести. – Николаев, 2007. – С. 331 – 404.
Кухар-Онишко, Н. О. Урок 10. Флотоводці. О. С. Грейг // Кухар-Онишко, Н. О. Історія Миколаєва: навчальний посібник для 5кл. загальноосвіт. школи/ Н. О. Кухар-Онишко, О. В. Гриневич, Н.М.Гаркуша.– Миколаїв, 2000. – С. 53 – 54.
Пинигин, Г. И. Адмирал А. С. Грейг – основатель Николаевской Обсерватории / Г. И. Пинигин, С.Ф. Ераль // Пинигин, Г. И., Ераль, С, Ф. Династия астрономов Кнорре.– Николаев, 2009. – С. 30 – 37.
Памятник Грейгу // Прогулки по Старому Николаеву: Николаев на дореволюционных открытках: фотоальбом / сост. и автор текста Н.А.Кухар-Онышко. – Николаев, 1997. – С. 12 – 13.
Хлопинская, Л. Д. Дворец – музей на Адмиральской / Л.Д.Хлопинская.– Николаев, 2004. – 112 с.
Антониади, Е. Занесён в книгу граждан города “навечно”: к 190-летию со дня назначения главным командиром Черноморского флота и военным губернатором Николаева и Севастополя вице-адмирала А.С.Грейга / Е.Антониади // Рідне Прибужжя. – 2006. – №27(28 лют.). – С.2.
Калугіна, О. Ю. Портретна спадщина родини Грейгів (за пошуковими розвідками Ю. С. Крючкова) / О. Ю. Калугіна // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв, 2006. – С. 238 – 241.
Крючков, Ю. Адмирал Грейг из клана Мак-Грегоров: [о происхождении рода Грейгов]/ Ю. Крючков //Вечерний Николаев. – 2007.– 2 авг. – С. 5.
Крючков, Ю. Адмирал Грейг – почетный гражданин Николаева / Ю.Крючков //Вечерний Николаев. – 1997. – 5 авг.
Крючков, Ю. Вписать гражданином города навечно: [адмирала А.С.Грейга] / Ю. Крючков // Вечерний Николаев. – 2002. – 6 окт.
Крючков, Ю. Генеалогическое древо рода Грейгов/ Ю. Крючков // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. ІІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв, 2000. – С. 292 – 293.
Крючков, Ю. Дети адмирала Грейга / Ю. Крючков // Вечерний Николаев. – 1997. – 6 сент.
Крючков, Ю. Загадки портретов адмирала: [А. С. Грейг] / Ю.Крючков// Вечерний Николаев. – 2000. – 3 окт.
Крючков, Ю. Каким же был герб Грейгов?/ Ю. Крючков // Вечерний Николаев. – 2001. – 9 июня.
Крючков, Ю. Перстень Святой Варвары: семейное предание потомков адмирала С. К. Грейга/ Ю. Крючков //Вечерний Николаев. – 2007. – 16 окт. – С. 3.
Крючков, Ю. Под прессом клеветы: [об адмирале А. С. Грейге] / Ю.Крючков // Вечерний Николаев. – 2003. – 20 марта. – С.4.
Крючков, Ю. Правда о Севастопольском «чумном бунте»: [роль адмирала Грейга] / Ю. Крючков // Вечерний Николаев. – 2006. – 8 авг. – С. 3.
Крючков, Ю. Спутница адмирала: [Юлия Михайловна Грейг] / Ю.Крючков // Вечерний Николаев. – 1997. – 3 июня.
Крючков, Ю. Храм Весты: [рассказ о драматической жизни адмирала А. О. Грейга и его жены Юлии и как к этому причастен В.И.Даль] / Ю.Крючков // Вечерний Николаев. – 1998. – 21 мая.
Никитин, В. Загадочная княжна: наследница монаршего престола или гениальная мошенница конца ХVІІІ столетия?: флотоводец Грейг в морских сражениях и царских интригах / В. Никитин // Николаевские новости. – 1998.– 15 окт.
Никитин, В. Трагедия адмирала: кто уничтожил памятник прославленному флотоводцу Грейгу в Николаеве / В. Никитин // Николаевские новости. – 1997.– №60.
Христова, Н. Адмиралу А. С. Грейгу, памятнику и человеку: [выставка в краеведческом музее]/ Н. Христова //Вечерний Николаев. – 2003. – 28 авг. – С.5.
Христова, Н. Самуил Грейг. Алексей Грейг. Две книги об адмиралах: [презентация книг Юрия Крючкова]/ Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2009. – 19 мая. – С.4.
Олексій Самуїлович Грейг. Адмірал, флотоводець, кораблебудівник (1775 – 1845)ю Миколаївська обласна дитяча бібліотека ім. В.Лягіна.
Древняя Корсунь и николаевский военный губернатор. Анастасия Лисицына. Веб-сайт Свято-Симеоновского собора города Николаева.