Павло Романович Попович (1930-2009) – перший українець, що здійснив польот у космос

image_pdfimage_print

Павло Романович Попович (1930-2009) - перший українець, що здійснив польот у космос

Павло Романович Попович (5 жовтня 1930, Узин, Білоцерківський район, Київська область, Українська РСР — 30 вересня 2009, Гурзуф, АР Крим, Україна) — радянський космонавт, перший українець, що здійснив польот у космос. Льотчик-космонавт СРСР. Двічі Герой Радянського Союзу (1962, 1974).
Пілот космічного корабля «Восток-4»; командир космічного корабля «Союз-14», льотчик-космонавт СРСР №4.

Павло Попович народився 5 жовтня 1930 року в містечку Узин Білоцерківського району Київської області в родині кочегара. Під час Великої Вітчизняної війни перебував на окупованій території. Закінчив Магнітогорський індустріальний технікум профтехрезервів (нині — технологічний коледж МДТУ їм. Носова) і одночасно Магнітогорський аероклуб (1951). Потім закінчив військове авіаційне училище (1954), після чого служив в частинах ВПС.

Після космічного польоту закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського, захистивши диплом у січні 1968 року по темі силової установки одномісного повітряно-космічного літального апарату, проект якого розробила група слухачів-космонавтів, що включала в себе Гагаріна і Титова.
З 1960 року в загоні космонавтів, секретар партійної організації загону.

Перший свій політ у космос Павло Попович здійснив з  12 по 15 серпня 1962 року на кораблі «Восток-4». Це був перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, спільно з Адріяном Ніколаєвим, який пілотував «Восток-3». В ході польоту були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів в космосі, виконана програма науково-технічних і медико-біологічних експериментів. Попович виконував орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління. За успішне здійснення першого у світі групового космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Попович отримав звання Героя Радянського Союзу.

Другий політ у космос Попович здійснив 3-19 липня 1974 року на космічному кораблі «Союз-14» як командир першого екіпажу (спільно з бортінженером Юрієм Артюхіним) до першої військової орбітальної станції програми «Алмаз». 5 липня корабель здійснив стикування зі станцією «Салют-3», яка знаходилася на орбіті з 25 червня. Спільний політ тривав 15 діб. Під час польоту космонавти досліджували геолого-морфологічні об’єкти земної поверхні, атмосферні явища, фізичні характеристики космічного простору, провели медико-біологічні дослідження з вивчення впливу факторів польоту на організм людини і визначення раціональних режимів роботи на борту станції.
За цей політ Павлу Поповичу повторно присвоєне звання Героя Радянського Союзу (20 липня 1974).

З 1984 року Попович входив у комісію з аномальних атмосферних явищ (НЛО) Академії Наук СРСР. Пізніше став президентом Уфологічної асоціації Росії.

Павло Попович обув депутатом Верховної Ради СРСР 24 роки, шість скликань був депутатом Верховної Ради УРСР. З 1993 року — генерал-майор авіації в запасі. До вересня 2009 року працював головою ради директорів Державного інституту земельно-кадастрових зйомок (Москва).

Павло Романович Попович помер 30 вересня 2009 року. Похований у Москві на Троєкуровському кладовищі.