Борис Євгенович Патон – видатний вчений у галузі металургії і технології металів

image_pdfimage_print

Борис Євгенович Патон - видатний вчений у галузі металургії і технології металів

Борис Євгенович Патон (нар. 27 листопада 1918, Київ) — радянський і український вчений у галузі металургії і технології металів, доктор технічних наук, професор. З 1962 року — президент Національної академії наук України. З 1953 року — директор Інституту електрозварювання імені Е.О.Патона. Академік АН СРСР (1962; член-кореспондент 1951), почесний президент Російської інженерної академії та Міжнародної інженерної академії. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1978). Герой України (1998). Заслужений винахідник СРСР (1983). Лауреат Ленінської премії (1957), Сталінської премії третього ступеня (1950), премії Ради Міністрів СРСР і двох Державних премій України (1970, 2004). Член КПРС з 1952 року. Депутат ВР СРСР у 1962-1989 рр., член Президії ВР УРСР 1963-1980 рр, член ЦК КПРС у 1966-1991 рр.., президент Міжнародної асоціації академій наук, почесний член Римського клубу, почесний громадянин Києва (1998) і Маріуполя (1998).

Борис Патон народився 27 листопада 1918 року в Києві в родині академіка Євгена Оскаровича Патона (1870-1953), директора Інституту електрозварювання і Наталії Вікторівни Патон (1885-1971), домогосподарки.  У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-електрик»; кандидатська дисертація «Аналіз роботи зварювальних головок і засобів їх харчування при зварюванні під флюсом» (1945); докторська дисертація «Дослідження умов стійкого горіння зварювальної дуги та її регулювання» (1952). У 1941-1942 роках — інженер електротехнічної лабораторії, завод «Червоне Сормово», Горький.

Більш 70 років працює в Інституті електрозварювання імені Е.О.Патона: у 1942-1945 роках — молодший і старший науковий співробітник, у 1945-1950 роках — завідувач відділом, у 1950-1953 роках — заступник директора з наукової роботи, з 1953 року — директор.

З 1960-х років є членом редколегії журналу «Наука і життя».  У 1986-1994 роках — голова Міжвідомчої наукової ради з проблем технічного і соціально-економічного прогнозування при Президії НАНУ і Держплані УРСР (з 1992 року — при Мінекономіки України); головний редактор журналів «Автоматичне зварювання», «Технічна діагностика і неруйнівний контроль», «Сучасна електрометалургія», «Вісник Національної академії наук України».

У 1992-1995 роках — голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. У квітні — жовтні 1992 року — член Колегії з питань технічної політики Верховної ради України.  У 1959-1988 роках — депутат, 1963-1980 рр. — член Президії ВР УРСР, у 1962-1989 — депутат Ради Союзу ВР СРСР 6-11 скликань від Києва, 1966-1989 рр. — заступник Голови Ради Союзу. У 1989-1991 роках — народний депутат СРСР від КПРС. У 1961-1966 роках — кандидат у члени ЦК КПРС, у 1966-1991 рр. — член ЦК КПРС; в 1960-1991 рр. — член ЦК КПУ. Член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1997 — лютий 2005).

Автор понад 1000 публікацій, зокрема 20 монографій; понад 400 винаходів. Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи управління з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів. Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії — спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).

Як двічі Герой Соціалістичної Праці, за тодішніми радянськими законами, Б.Е.Патон удостоєний прижиттєвого погруддя на батьківщині — у місті Києві. Патон — єдиний киянин, вшанований таким чином. Бюст Патона встановлений перед будівлею академічних музеїв на вулиці Богдана Хмельницького, 15.

На сьогоднішній день Б.Е.Патон є найстарішим Двічі Героєм Соціалістичної Праці і найстарішим Героєм України.