Петро Петрович Вершигора (1905-1963). Партизанський командир. Герой Радянського Союзу

image_pdfimage_print

Петро Петрович Вершигора (1905-1963). Партизанський командир. Герой Радянського Союзу

Петро Петрович Вершигора (1905-1963) – активний учасник радянського партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни, генерал-майор, Герой Радянського Союзу (7 серпня 1944). Письменник, лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947).

Петро Вершигора народився 3 (16) травня 1905 року у селі Северинівка Ольгопольського повіту Подільської губернії (нині Кам’янський район Придністров’я) в сім’ї вчителя. Рано втративши батьків, з дванадцяти років був пастухом, потім працював на млині. Після революції п’ятнадцятирічним підлітком пішов з рідного села в містечко Рибницю, де в 1920 році вступив в агрономічну школу.

У 1925 році пішов добровольцем до Червоної армії, служив в 51-й Перекопської дивізії, де був барабанщиком, вивчав основи диригентського мистецтва і став старшиною музкоманди.

У 1927-1930 роках навчався в інституті імені Бетховена, після закінчення був режисером Вседонецкого театру робітничої молоді, Іжевського театру робітничої молоді, організував пересувну трупу. У 1938 закінчив Кіноакадемію в Москві. Був актором і кінорежисером на Київській кіностудії.

З початком Великої Вітчизняної війни – спостерігач місцевої ППО м.Києва, в липні 1941 року – інтендант II рангу розвідуправління Брянського фронту, в серпні брав участь в битві за Київ як помкомвзводу, комвзвода, командир роти, командира батальйону в 264-ї стрілецької дивізії.

З вересня 1941 по квітень 1942 року – військовий кореспондент політвідділу 40-ї армії. У травні – червні 1942 року – резидент розвідуправління Брянського фронту. 13 червня був перекинутий за лінію фронту, на Малу землю – в партизанську зону в брянських лісах на правобережжі Десни.

З серпня 1942 року – заступник командира з розвідки партизанського з’єднання С. А. Ковпака, з грудня 1943 – командир з’єднання, яке було перейменовано в Першу Українську партизанську дивізію ім. двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака. Дивізія під командуванням Вершигора зробила в 1944 році рейд до Польщі і Неманский рейд. 3 липня 1944 дивізія з’єдналася з частинами Червоної Армії в районі Барановичів і була розформована.

6 серпня 1944 року постановою Ради Народних Комісарів Союзу РСР П. П. Вершигорі було присвоєно звання генерал-майора. 7 серпня 1944 указом Президії ВР СРСР за успішне проведення рейдів та особливі заслуги розвитку партизанського руху на Україні генерал-майору Вершигора Петру Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4324).

Петро Вершигора – один з провідних фотографів Другої світової війни, автор численних фотознімків, зроблених під час перебування в складі партизанської дивізії. Серед робіт партизанського генерала – унікальні фотографії С. А. Ковпака, С. В. Руднєва та інших командирів, а також простих бійців партизанської дивізії. Багато знімків є унікальним свідченням подвигів і повсякденного побуту радянських партизан.

У 1947-1954 роках Вершигора викладав в Академії Генштабу. У 1954 році опублікував у журналі «Жовтень» статтю з критикою спотворення історичної правди в першому томі академічного «Історії Української РСР» (Київ, 1953). Газета ЦК КПРС «Правда» назвала цю критику «ганьбою», «грубою помилкою» і «безвідповідальним виступом», після чого редактори «Жовтня» – Ф. І. Панферов і І. Г. Падерін – були звільнені від займаних посад.

Петро Вершигора є автором документальної повісті «Люди з чистою совістю» (1946). Незважаючи на те, що книга була удостоєна високої нагороди, пізніше, під тиском критики, генералу довелося піддати її переробці в дусі офіціозного уявлення про війну (1951).

Також Вершигора – автор книги «Військова творчість народних мас» (1961 г.) з історії партизанського руху і співавтор роботи «Партизанські рейди» (1962 р). Мемуарні твори «Карпатський рейд» (1950 г.) і «Рейд на Сан і Віслу» (1959 рік) склали заключні книги-епопеї «Люди з чистою совістю». У 1960 році генерал опублікував збірку оповідань «Іван-герой», а в 1962 – роман «Рідний дім». У 1980 році за мотивами згаданих «партизанських» творів був поставлений фільм «Від Бугу до Вісли» (в головній ролі – Міхай Волонтир).

Петро Петрович Вершигора помер 23 березня 1963 року. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі.